Що може бути за подачу однотипних заяв в Цивільному або Господарському процесі? Розглянемо на прикладі ухвали Господарського суду міста Києва.

Синхронна подача однотипних заяв до суду, як однією особою, так і від імені різних осіб, можуть визнаватися зловживанням процесуальними правами, із притягненням винних осіб до відповідальності у вигляді штрафу.

В Цивільному процесуальному кодексі України передбачена стаття 44 в якій зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В частині 1 статті 144 ЦПК України, передбачені п’ять заходів процесуального примусу, які може застосувати суд: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Так, частиною 1 статті 148 ЦПК України, визначена сума штрафу у розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що стягується в дохід держави у разі винесення ухвали суду.

Схожі норми є в Господарському процесуальному кодексі України, де в частині 1 статті 43, зазначено також, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В частині 1 статті 132 ГПК України, передбачені чотири  заходи процесуального примусу, які може застосувати суд: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Згідно частини 1 статті 135 ГПК України, встановлена сума штрафу у розмірі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що стягується в дохід держави у разі винесення ухвали суду.

Тобто, штраф у цивільному процесі значно меншій, а ніж в господарському процесі, що може бути накладений на учасника судового процесу та його представника (адвоката).

Розглядаючи в якості прикладу ухвалу Господарського суду м. Києва від  07.10.2024 року по справі № 910/12143/24, суд застосував захід процесуального примусу до двох адвокатів у виді штрафу. На першого адвоката, як представника суд наклав штраф у розмірі 30 280 грн. 00 коп., що дорівнює максимальній сумі штрафу на 2024 рік, а саме десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачено ч. 1 ст.135 ГПК України. На іншого адвоката суд наклав штраф у розмірі 15 140 грн 00 коп., що дорівнює п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік.